Збройні сили України скоріше за все залишили Соледар 16 січня, водночас Бахмут перебуває під контролем ЗСУ.

Про це у середу йдеться в повідомленні міністерства оборони Великої Британії.

До кінця 16 січня українські сили, швидше за все, були виведені з міста Соледар на Донбасі, залишивши контроль над територією російським військовим та групі «Вагнера», — зазначає твіттер МО Британії.

При цьому українські сили, ймовірно, встановили нові оборонні рубежі на заході.

Штаб тероборони так званої ДНР оголосив про захоплення Соледара. Це третя за тиждень заява про взяття міста. Українські військові закріпилися на підступах до Соледара та продовжують обороняти Бахмут. Спроб наступу на лінії Кремінна — Сватове на Луганщині українці теж не залишають.

До того ж біля Соледару досі важка ситуація, йдуть запеклі бої. Полковник ЗСУ наголосив, що це кривава, але гідна сторінка військової історії України.

Про це 24 Каналу сказав полковник запасу ЗСУ та військовий експерт Сергій Грабський. Він зазначив, що наші бійці там виконали головні завдання.

За його словами, пізніше стане відомо, що саме відбувалося в Соледарі.

Але треба розуміти, що ми від самого початку вели боротьбу, яка називається “концепція маневреної оборони”, усвідомлюючи, що проти нас воює значно потужніший ворог, особливо на цьому напрямку,
– каже Грабський.

Полковник ЗСУ порахував, що за цей час ворог там пройшов доволі незначну відстань за десять місяців – близько 40 кілометрів – від Первомайська до Соледару. “Це все, що здобув ворог, маючи шалені втрати”, – додав він.

Соледар не можна порівнювати з Сєвєродонецьком
Полковник ЗСУ зазначає, у Сєвєродонецьку наші війська були в більшому оточенні, а лінія фронту біля Бахмута та Соледару більше-менш рівна. До того ж, в Сєвєродонецьку час був критичним, треба було відводити ЗСУ, щоб уникнути оточення.

Військовий експерт наголосив, що з Сєвєродонецька та Лисичанська ЗСУ відійшли у складних умовах. “Проте в Соледарі подальшого просування противника немає, Білогорівка точно залишається нашою. Бої в Соледарі – це щось поза сприйняттям”, – запевнив він.

На його думку, ситуація в Соледарі має певні відмінності від ситуації в Сєвєродонецьку. “Військового сенсу штурмувати Соледар з російського боку не було жодного, але їм був потрібен політичний сенс”, – відповів Грабський.

ЗСУ робили все для того. щоб завдати якомога більше втрат ворогу.

Чому до вагнерівців у Соледарі доєдналися десантники
Полковник ЗСУ розповів, що спочатку був тривалий наступ вагнерівців, а в кінці до них біля Соледару доєдналися десантники.

Питання – чому десантники долучилися до цієї операції? Логічний висновок – можливо, через те, що потенціал вагнерівців виснажений, вони фізично не можуть забезпечити самостійне ведення бойових наступальних дій,
– вважає Грабський.

Він додав, що це говорить про те, що вагнерівці навряд чи зможуть бути використані у найближчій перспективі у тій якості, в якій вони використовувалися до цього.

“Якщо нам вдалося завдати такого удару вагнерівцям біля Соледару, знищити їх бойовий потенціал, то це вже перемога”, – каже військовий експерт.

До слова, за даними Financial Times, під час боїв на ділянці Соледар – Бахмут ПВК “Вагнера” втратила 4 тисячі найманців загиблими. Ще 10 тисяч вагнерівців зазнали поранень.