Я розповім вам одну історію. Одного дня Один ЮНИЙ хлопчина 17 років пішов записуватися на фронт. На дворі був 2014 рік. Хлопцю відмовили. То він підробив Документи, приписавши собі один рік, і за кілька місяців потрапив на фронт. Служив відчайдушно та сміливо.

А в 2018 підірвався На міні і втратив ногу. Лежав в шпиталі, на ньому поставили хрест. Мовляв до служби непридатний. Хлопець виписався зі шпиталю, навчився ходити на протезі.

Та так вміло і вправно, що скоро повернувся до війська. Служив допоки не зустрів кохану. Одружився, в нього народилася дитина. Він знайшов роботу і думав піти на покій, але 24 Лютого 2022 року повернувся на війну.

Сьогодні цьому хлопцю виповнилося 25. Вiн командир зведеної групи ОТУ «Північ». В нього немає ноги, але він дасть фору кожному з нас. На нього вдома чекає крихітна донечка та кохана дружина. Його звати Максим Громов.

І він один з тих, завдячуючи кому ми кожен день засинаємо в своїх теплих ліжках, обіймаючи дітей… І я пишаюся тим, що знаю Максима особисто.

Слава Україні! Героям Слава!