Публікуємо допис українки, яка проживає у тимчасово окупованому Криму: “Розмова в автобусі (Крим). Звичайний автобус, на дзеркалі прив’язана георгіївська стрічка, а на панелі прапорець РФ. І раптом заходить симпатичний хлопець, спортивної статури у жовтій куртці з українською символікою.

Настрій трохи покращав, і я мимоволі посміхнулася. Хлопець спокійно сів на місце. І раптом до нього звернувся мужик, що сидить через прохід

– Не боїшся ходити в такому одязі?
– А кого мені боятися! – перепитав хлопець
– Ну, … росіяни, тут у Криму, можуть подумати, що ти бандеpлог.
– А у Криму є росіяни? Чи це ти про тих зрадників, які продали себе та свою батьківщину Путіну за дешеві обіцянки!?
– Та ми голосували за стабільність та процвітання!

Росія багата країна подбає про кримчан. А Україні зараз буде п… Ти подивися, що зараз у Києві твориться!?

– Ось бачиш, наскільки вузько ти мислиш!? Для тебе Україна – це 3еленський, міфічні бандерівці та страх дефолту. А для мене Україна набагато більша! Україна – це мій прапор, гімн, герб, паспорт, українська мова, це Львів та Донецьк, Ялта та Київ, Тернопіль та Харків, Суми та Дніпропетровськ, це весь український народ!

І я, навіть під дулом пістолета, не зміг би зрадити все це! І цю куртку я ношу з ГОРДОСТЮ!

Після цих слів у мене сльози на очах почали накручуватися і я зрозуміла, що поки є такі хлопці, надія не помре і Крим ще не втрачено. Боже бережи Україну і таких патріотів

СЛАВА УКРАЇНІ!”