Зайшов молодий хлопець. У цивільному. З дорожньою сумкою, з якої ледь-ледь визирала військова форма. Голосно привітався з усіма.

Люди здивовано переглядалися. Той сів біля вікна. А очі, очі неймовірно світлий щастям.

Спостерігали все за ним. Через пару хвилин у нього задзвонив телефон. І тут цей мандрівник почав говорити. А вся маршрутка завмерла в очікуванні …

– Мам, ти чуєш, не плач ?! Мам, я приїхав, чуєш! Я вже майже вдома!

Через пару хвилин побачимося, мам! Мам, не плач! Мені дали відпустку на 10 днів! Мам, я так скучив!