Російські загарбники у своїх невдалих спробах захопити Бахмут у Донецькій області, перекинули сили з-під Бахмута та інших найменш актуальних, на погляд “кухара Путіна”, засновника ПВК “Вагнера” Пригожина, ділянок фронту в район Соледару.

Про це розповів ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.

За його словами, з Бахмутом повторюється та сама історія, яка була зі взяттям Сєвєродонецька і Лисичанська.

“Сєвєродонецьк брали довго, з великими втратами, але все ж таки захопили. Але, маючи такий досвід, вирішили не брати Лисичанськ в лоб, бо там були певні проблеми. Зокрема, тому, що місто розташоване на височині. Окупанти застосували тактику оперативного охоплення. Наші сили, щоби не опинитися в оточенні, були змушені відійти. Тому і з Бахмутом використовують ту саму модель. Оскільки не виходить взяти місто в лоб, з півночі та з півдня здійснюється спроба оперативного охоплення”, – пояснив Романенко в одному з інтерв’ю.

Водночас генерал-лейтенант пояснив, що з військової точки зору Бахмут має велике значення, оскільки там розташована важлива дорожня розв’язка.

“Якщо захопити Бахмут, це дасть перспективу йти на Часів Яр, на Слов’янськ і Краматорськ”, – сказав Романенко.

Західні аналітики називають і інші, не військові, причини, через які окупанти прагнуть отримати контроль над цими містами.

“У тому числі той факт, що в Соледарі є поклади солі та гіпсу в масштабах світового рівня. А Бахмут – це шахти, вугілля. Тобто крім військової та військово-політичної, є ще й економічне підґрунтя”, – додав Романенко.

Та втім є перспектива того, що силам оборони України вдасться встояти як у напрямку Соледара, так і Бахмута.

“Якщо ми утримаємо Соледар, ворог не зможе реалізувати й інший варіант захоплення того ж Бахмута шляхом його оточення”, – підсумував Романенко.