Очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім відповів виданню Ліга нет на запитання, що дає Україні звільнення Кінбурнської коси, де все ще перебувають війська РФ та наскільки це важливо з військово-тактичного погляду.

Географічно Кінбурнська коса дуже близько підходить до Очаківської громади. І через цей пролив є прямий захід до морських портів Миколаївщини. Тобто це дозволить унеможливити обстріл легкою зброєю, ПТРК, мінометними та артилерійськими снарядами суден, які потенційно проходитимуть зерновим коридором.

З військового погляду, навіть маленький клаптик у морі дає нам додаткову дистанцію, як  острів Зміїний чи наш Майський (штучний острів у Чорному морі, насипаний між Кінбурнською косою та Очаківським мисом, на вході у Дніпровсько-Бузький лиман. – Ред.). Тому що в морі – величезні відкриті простори, там це дуже важливо.

У першу чергу – для безпеки Миколаївської області та конкретно Очаківської громади, яка зараз живе не як на звільненій території, а під завжди можливими обстрілами Росії.

Однак Кім не вважає, що коса може стати плацдармом для подальшої деокупації півдня.

Тобто плацдарм може бути де завгодно. Але там – одна дорога на Кінбурн і вихід, яким складно скористатися. Вона буде замінована і під вогнем.

В ISW прогнозують, що контроль над Кінбурном дозволить збільшити військово-морську активність та контролювати низку портів.

А особливо Миколаївського. І у нас ще є далі по Південному Бугу порти – Новоодеський і Вознесенський, вони зможуть працювати.

Та ще термінали того ж Нібулона (велика зерноторгова компанія.– Ред.), розташовані вище по річці Південний Буг.

Відповідаючи, чи можливе їхнє долучення до зернового коридору, Кім зазначив, що можливе. Але це – рішення вищого керівництва. І перемовин. Тому що насамперед вони мають юридично долучитися до цього коридору. Фізично уже можливо.

Після звільнення Херсона під контролем росіян лишились буквально кілька населених пунктів на Кінбурнській коси. Три: Покровка, Покровське і Василівка. Щоб ви розуміли, росіяни примусово евакуювали з Кінбурнської коси всіх мирних мешканців. Депортували.

“А це – 37 осіб. В мирний час на косі взимку живуть 100-200 осіб, влітку 1000-1500 разом з туристами. Всіх примусово забрали в автомобілі та вивезли. Одна жінка тепер не може перетнути кордон, бо документи втрачені. І я не можу їй нічим допомогти”.

– Щойно звільнять ці пункти, Миколаївщина перестане бути прифронтовою областю. Хоча місцеві нам кажуть, що вже не вважають її прифронтовою.

– Є де-юре, а є де-факто. Тому що є постанова Мінінтеграції №75, що визначає, в яких населених пунктах бойові дії чи підвищена загроза. На неї орієнтуються банки та страхувальники – щодо залучення до кредитних програм, ризиків, іноземних грантів. Це юридична сторона цього питання. Якщо Миколаївська область повністю вийде з окупації, її можуть звідти виключити. І бізнес запрацює з кредитами та грантами.

Де-факто територія може бути деокупована, але обстріли лише посиляться.

До деокупації Херсона з 260 днів війни нас не обстрілювали 30. Інші 200+ днів ми провели під російськими обстрілами: і по області, і по місту.

За минулі два тижні, з 11 листопада, ми без обстрілів. Так, були обстріли Очаківської громади з Кінбурна, є один легко поранений (склом). За весь цей час. А за всю війну у нас поранено 1470 мирних мешканців і 468 вбитих, 12 з них – діти.

“У нас два тижні, тьфу-тьфу, немає втрат і руйнувань. Різниця величезна. Артилерією нас не дістають. РСЗО і С-300 теоретично можуть, але не роблять. Я думаю, у них немає сенсу стріляти по тиловому місту, яке звикло до обстрілів і до всього готове”.

Коментуючи проблеми з водопостачанням, Кім зазначив, що це закрита тема, вона зашкодить у публічному просторі. Якщо про це дізнаватимуться росіяни, вони продовжать обстріли нашої критичної інфраструктури.

Росіяни не хочуть, щоб у нас була вода. Вони навмисно підірвали трубопровід. Там була залучена навіть ФСБ, яка казала: це (наявність води. – Ред.) буде переговорною позицією. Ніхто з ними переговори не вів, і вони підірвали. Вони хотіли шантажувати місто водою чи мати цей козир для переговорів. Але ми над цим працюємо.