Україна вже не хоче отримати ПДЧ (план дій членства) в НАТО.

Про це заявила віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в одному з інтерв’ю

За словами віцепрем’єрки Стефанішиної, зі зміною обставин після 24 лютого і пів року війни потенційне рішення НАТО про план дій щодо членства для України вже не має такого значення, як раніше – водночас важливе лише безпосередньо членство.

“Якби Україні запропонували ПДЧ до 24 лютого, ми були б максимально задоволені цим рішенням, щасливі і вважали б, що ми виконали вимогу нашої Конституції, і це єдино правильне рішення. Сьогодні пропозиція ПДЧ в рамках НАТО це буде рівнозначно рішенню Бухарестського саміту 2008 року”, – зауважила Стефанішина.

Окрім того, за її словами, аналіз відповідності українського сектора безпеки і оборони та інших структур стандартам НАТО засвідчив, що Україна де-факто вже впровадила дуже багато практик Альянсу. Вона також додала, що наші військові зараз набувають унікальний досвід бойових дій, якого не мають військові країн-союзників НАТО.

“Тобто тільки членство”, – відповіла Ольга Стефанішина.

“Основні “морквинки”, цікаві в умовах цієї війни можливості ми могли б отримати виключно тепер як член Альянсу, на якого поширювалася б 5-та стаття договору НАТО. Все решта ми робимо, і це не потребує на сьогодні залучення високих політиків чи міністрів. Взаємодія з НАТО відбувається. Але у питаннях, які стосуються саме безпекових гарантій, лише членство може змінити ситуацію”, – пояснила віцепрем’єрка.

Водночас, на думку Стефанішиної, Україна рано чи пізно все одно обов’язково стане членом НАТО – “якщо НАТО буде існувати до того моменту, коли буде таке вікно можливостей”.

Вона зазначила також, що поки не бачить сенсу серйозно обговорювати заперечення Росії проти вступу України до НАТО – з огляду на те, що перспектива переговорів з Кремлем наразі далеко і невідомо, чи ці питання взагалі будуть предметом перемовин.

“Якщо ви звернули увагу, майже половину часу, як триває повномасштабна війна, Росія не заявляє таких вимог і таких дискусій взагалі не веде. Тобто в цьому плані повномасштабна війна знівелювала всі можливі наративи РФ – і про загрозу з боку НАТО, і про захист російськомовного населення, і багато речей, яких власне боялися країни Альянсу, кажучи, що не треба дратувати Росію. Тому ми не надто серйозно ставимося до будь-яких заяв РФ і готові будемо повернутися до дискусії після звільнення наших територій”, – сказала віцепрем’єрка.

До того ж, в уряді не хочуть, щоб Україна стала частиною так званого «балканського» пакета розширення ЄС та рухалася у групі з державами Західних Балкан.

«Ми не хочемо йти слідами останніх країн розширення, ми не хочемо бути частиною балканського формату розширення – тому що кожна хвиля розширення має свої певні історичні аспекти… Думаю, що Україна трошки з інших позиції «постукала» або вибила двері в ЄС. Ми не в тій позиції, що ми будемо чекати і відзначати як подію національного масштабу відкриття перемовин по кожній окремій главі Угоди про приєднання до ЄС», – зауважила віцепрем’єрка.

На її думку, Україні не загрожує доля Північної Македонії, яка йде до Євросоюзу вже більше 15 років. Стефанішина акцентувала, що Україна взяла ініціативу в свої руки і «не сидить і не чекає» вказівок, як їй далі рухатися до ЄС, а проактивно реалізує необхідні для цього внутрішні зміни, зокрема й завдяки Угоді про асоціацію.

«Ми, отримавши лише нещодавно статус кандидата, все ж таки дуже просунуті у питаннях, які стосуються перемовин з ЄС, розуміння того, на що ЄС спроможний і ні. І звичайно, важливе розуміння, яке ми вже маємо зараз, це те, що рішення знаходяться в столицях. Тому ми будемо працювати зі столицями, і це буде системна робота», – зазначила вона.

Джерело: