Американського викладача повномасштабне вторгнення РФ застало у захопленому від березня Херсоні. Тут він щодня, від ранку до ночі чекав на повернення українських військ.

Вісім місяців провів в окупованому Херсоні 56-річний американський учитель Тімоті Моралес. Він майже не виходив на вулицю, переховуючись від російських патрулів. Змінив декілька квартир. А щоб не з”їхати з глузду – шпигував за окупантами з вікна та навчав українців англійської мови.

Про життя американця у захопленому росіянами Херсоні йдеться в сюжеті ТСН.

У місті досі ще не всюди є світло, вода та інтернет. На вулицях – лунають вибухи. Однак для Тімоті Моралеса – це все дрібниці. Бо відколи в Херсоні з’явилися українські військові, він знову відчув себе вільним.

Приїзд до України

На південь України професор коледжу та викладач англійської літератури з Оклахоми приїхав ще два десятки років тому на запрошення місцевого вишу, в якому читав лекції студентам.

«Я оселився у місті 19 років тому. Приїхав влітку до Одеси — навчати студентів. А потім трохи мандрував країною. І Херсон мені дуже сподобався», — розповідає американець.

Тут у нього з’явилася родина, а згодом і онлайн-школа з вивчення мов.

Перші дні окупації

Звістка про захоплення Херсона до нього дійшла саме під час одного з уроків – від студента по той бік екрану. Тімоті як і тисячі мешканців міста, швидко спакував валізи у авто.

«У перший день ми спробували вирватися. Я посадив свою десятирічну дочку та чотирирічну племінницю в авто. Проте попереду були озброєнні росіяни. Треба було подолати від 35 до 50 блокпостів. Я чув, що там діяли фільтраційні табори. З моїм американським паспортом це могло стати проблемою. Тому ми вирішили не наражати дітей на небезпеку», — розповідає про початок окупації міста американський викладач.

З Херсона дітей евакуювала колишня дружина. А Тімоті повернувся до своєї квартири, яка стала для нього добровільною «тюрмою». Через острах, що росіяни арештують його лише за громадянство, американець два місяці не покидав свого двору, обнесеного високим парканом.

«Згодом я повернувся до викладання і почав обережно пересуватися між двома своїми квартирами – у пошуках кращого інтернету. Інколи виходив за продуктами у невеличку крамницю поряд. Мої подорожі були вкрай обмеженими. Вибирав завжди один з чотирьох можливих маршрутів – залежно від концентрації росіян на них», — пригадує свої поневіряння американець.

Джерело