Нардеп Олександр Мережко заявив, що висунув свою кандидатуру на посаду президента ПАРЄ. Також він розповів про те, що хоче змінити в Асамблеї. Свою заяву він опублікував на сторінці в фейсбук.

«Щиро вдячний своїм колегам за підтримку мого рішення висунути свою кандидатуру на посаду президента Парламентської асамблеї Ради Європи. Якщо коротко, то моя програма, з якою я йду на вибори, складається з трьох головних пунктів», – зазначив він.

Серед пунктів цієї програми, за словами народного депутата – відновлення демократії всередині ПАРЄ.

«Тобто антидемократичну систему виборів президента, яка є зараз, і яка є, по суті, виборами без виборів, треба замінити на справжні конкурентні вибори. У цьому плані ПАРЄ має бути взірцем демократичних виборів», – вважає Мережко.

Нардеп уточнив, що іншим пунктом цієї програми є те, що всередині ПАРЄ необхідно рішуче позбутися будь-якого російського чи проросійського впливу. За його словами, треба ці зміни зробити невідворотними і не допустити повернення до політики «діалогу» з росією.

Як поінформував парламентарій, третім пунктом його програми є те, що ПАРЄ має розширити систему захисту прав людини.

«Треба активно протидіяти системним порушенням прав людини і злочинам проти прав людини, які скоюють країни, що не є членами Ради Європи, але які мають наслідки в країнах-членах Ради Європи», – вважає він.

Як повідомлялося, 14 грудня у Верховній Раді створили міжфракційне депутатське об’єднання «Вільна Ічкерія». Об’єднання очолив голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

Неодноразово  саме Олександр Мережко підкреслював важливість створення Міжнародного трибуналу для Путіна і його поплічників.

За його словами, цей трибунал має забезпечити невідворотність покарання високопосадових воєнних злочинців. Як казав головний прокурор Нюрнберзького трибуналу Роберт Джексон, дозволити головним воєнним злочинцям спокійно жити й мирно писати мемуари — «було б знущанням стосовно мертвих і перетворило б на циніків живих».

На сьогодні людство нагромадило багатий правовий і політичний досвід у створенні міжнародних судових органів, який неодмінно стане в пригоді творцям нового міжнародного трибуналу.

Однак в той же час Олександр Мережко  звертає увагу, що для будь-якого судового органу важливо не тільки винести справедливий вердикт, а й виконати рішення суду. Тут перед новим Трибуналом неодмінно постане питання, як примусити Росію та інші держави виконати вироки трибуналу, наприклад шляхом видачі воєнних злочинців, починаючи з Путіна.

У разі відмови певної держави співпрацювати з трибуналом міжнародна спільнота держав може вжити низку санкцій, що ведуть до політичної, економічної та дипломатичної ізоляції такої держави. Держава, на чолі якої стоїть особа, винна у злочині агресії та інших тяжких міжнародних злочинах, має бути повністю ізольована від усього цивілізованого світу.

Один із дослідників історії Нюрнберзького трибуналу писав: «Суд над нацистськими лідерами у Нюрнберзі проводився не тільки для того, щоб встановити їхню вину й вирішити, чи карати їх за скоєні злочини. Це було частиною пошуків найкращого шляху стримування сильних людських імпульсів, агресії та помсти. Це була спроба замінити насилля більш прийнятними та ефективними правилами для людської поведінки».

Аналогічно, новий трибунал над воєнними злочинцями, винними у скоєнні злочину агресії, повинен створити гарантії неповторення вчинення цього міжнародного злочину в майбутньому, а також спрямувати розвиток людства на шлях верховенства права, а не сили, у міжнародних відносинах.

Джерело