У ніч на 11 листопада під час обстрілу Миколаєва російська ракета влучила у п’ятиповерховий будинок.

Один із під’їздів було повністю зруйновано.

Загинуло семеро людей, серед них Наталія Жернакова та її чоловік.

16-річний син Наталії Роман – єдиний, хто залишився живим, із мешканців цього під’їзду.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Врятувало світло від комп’ютера

Наталії Жернаковій 11 листопада мало виповнитися 34 роки. За словами її подруги Наталії Митрофанової, жінка допізна готувалася до святкування.

“Вона ввечері напекла пирогів, потім взялася пекти торт. Вона, напевно, ще навіть міцно заснути не встигла, тому що до 2 години ночі листувалася зі знайомою. Годинник у її кімнаті зупинився на 1:40 ночі”, – розповідає подруга.

В одному з телевізійних сюжетів із місця трагедії 16-річний хлопець розповідає, що прокинувся від вибуху у своїй кімнаті, відчинив двері, а там нічого немає. Це і був син загиблої Наталії Жернакової Роман.

Він казав, що під завалами його мама та вітчим, чекав, коли рятувальники зможуть їх дістати.

“Рома потім розповідав, що врятувало його світло від комп’ютера. Коли він відчинив двері своєї кімнати, то темряву висвітлив промінь світла комп’ютера. Він побачив, як із чорноти піднімається стовп пилу”, – каже Наталія Митрофанова.

Після цього Рома зателефонував дідусеві та повідомив, що мами більше немає. Дідусь одразу ж приїхав на місце.

На місці кімнати – дірка

Вранці Рома набрав подругу мами та попросив допомогти дістати свої речі із зруйнованої квартири. Весь одяг підлітка знищено вибухом. Врятувати вдалося комп’ютер, спеціальну лампу. Рома навчається в училищі, хоче стати програмістом, блогером, тож техніка для нього важлива.

“Коли ми піднялися туди, то побачили, що замість кімнати Наталі зяє діра. Її ліжко впало, на підлозі залишилася тільки ковдра. Та годинник на стіні. Для Роми зараз купуємо одяг, у нього нічого немає”, – каже подруга.

Якби тієї ночі Наталя вийшла в коридор або ванну, то вона могла б уціліти. Але ж хто знав.

Розписувала церкву

Наталія Жернакова закінчила Миколаївський інститут культури, вона добре малювала та працювала художницею. З Наталією Митрофановою вони познайомилися 10 років тому, коли почали працювати у гравюрній майстерні.

Вони вибивали на пам’ятниках портрети. Свого часу Наталя навіть робила портрет колишнього в.о. мера міста Володимира Каренюгіна. Також малювала вертеп в одній із церков у селі Калинівка Миколаївської області.

Вона багато працювала, бувало, доводилося робити пам’ятники навіть ночами. Тоді з маленьким Ромою няньчилися її батьки. Бабуся з дідусем і зараз забрали Рому до себе. Хлопець намагається триматися і не показувати своїх сліз. Брат Наталі захищає Україну на фронті.

Разом із Наталею загинув і її цивільний чоловік, якого теж звали Романом. У вівторок, 15 листопада, їх поховали.

Якщо хтось захоче допомогти сім’ї 16-річного Роми, то може це зробити, переказавши гроші на картку бабусі Наталії Шкорич 5363 5420 1918 6692.

Джерело