Українська медикиня “Азовсталі” у Маріуполі Мар’яна Мамонова, яка потрапила в полон до російських окупантів, будучи вагітною, розповіла про пережите. Вона зізналася, що найбільше боялася, щоби загарбники не відібрали дитину.

Про це пише ВВС. Мамонова потрапила в полон на початку квітня. На передову вона пішла на початку війни, а про свою вагітність дізналася на два тижні раніше. obozrevatel.com

“Нашу машину зупинили, і нам сказали: “З цього моменту ви – полонені Російської Федерації. Крок вправо або крок вліво, і ми стріляємо”, – згадала страшний момент жінка.

“Я повернулася до хлопців, з якими була, і сказала: “Скажіть, що нас не беруть у полон. Скажіть, що нас не беруть у полон! “Я була така налякана. Але найгірші побоювання стали реальністю”, – розповіла Мамонова.

Її з побратимами на три дні перевели на склад зберігання, а потім відправили до Оленівської в’язниці. Протягом шести місяців Мар’яна спала на підлозі і була позбавлена ​​доступу до здорової їжі та свіжого повітря. Її залякували та загрожували під час допитів. А на дев’ятому місяці вагітності заборонили користуватись туалетом. Але найбільше жінка боялася, що дитина народиться у неволі та її відберуть.

“Військовий РФ сказав, що якщо я не відповім так, як йому потрібно, він відправить мене до табору в Росії, а мою дитину заберуть”, – сказала Мамонова.

Ба більше того, слідчий-окупант пригрозив, що її дитину переведуть з одного дитячого будинку до іншого, що унеможливить його відстеження.

“Це було справді жахливо, я так багато плакала”, – згадала українка, додавши, що на неї нацьковували собак, щоб змусити дати неправдиві заяви.

Протягом усього випробування медична підготовка Мар’яни давала їй упевненість у тому, що її вагітність протікає нормально. Але умови у в’язниці були жахливими.

“Ми жили в маленькій кімнаті, розрахованій на шість осіб, але там було 40 жінок. Літні жінки спали по двоє або по троє на ліжку. Я спала на підлозі під ліжком із подругою. У мене була пара подушок та ковдра”, – розповіла медикиня.

Пізніше її перевели в меншу кімнату, де вона спала на дерев’яному матраці на підлозі.

Тільки на сьомому місяці вагітності лікар сказав, що їй потрібно більше свіжого повітря, і їй дозволили гуляти по двору.

“Однак це залежало від того, який охоронець чергував. Іноді я могла провести півдня на вулиці, а іноді мене взагалі не випускали. У липні у мене розвинулося ускладнення, і я потрапила до лікарні на УЗД. Це був перший погляд на дитину. Я бачила її маленькі ручки і ніжки, вона розтисла кулачок і показала мені свої п’ять пальчиків. Я плакала та плакала. Мені сказали, що дитина в порядку, але вона дуже маленька, і мені потрібно більше їсти і приймати більше вітамінів. Коли я повернулась у в’язницю, деякі охоронці зглянулися і принесли домашню їжу та вітаміни… На останніх тижнях вагітності, пішли розмови про обмін ув’язненими, але не було жодних ознак того, що це станеться”, – додала Мамонова.

Пізніше її перевели до пологового будинку в Донецьку. Там до жінки добре ставилися, але загроза розлуки з дитиною залишилася.

Виникли дві можливості: або Мар’яну відправлять до в’язниці в Донецьку, де вона зможе жити зі своєю дитиною, доки годуватиме грудьми. Або її відвезуть до установи в Росії, де в неї заберуть дитину, коли їй виповниться три роки.

Однак у вересні вона почула новину, якої боялася найбільше.

“Мені сказали, що обмін не відбувся. Ситуація на лінії фронту загострилася і сторони не могли домовитися. Я зрозуміла, що це кінець”, – сказала Мар’яна.

На той час вона могла народити будь-якого дня. На щастя, у вихідні щось змінилося і обміну раптово дали зелене світло. А вже у вівторок, 20 вересня, її разом із десятками інших ув’язнених перевели недалеко до українського кордону. Там жінці зав’язали очі, зв’язали руки та посадили на військовий літак з іншими ув’язненими у якесь місце у Білорусі.

Дорога зайняла 20 годин, але російські солдати відмовилися пустити її в туалет, незважаючи на те, що вона була на дев’ятому місяці вагітності.

“Використовуйте цю пляшку”, – жартували вони. Я сказала їм: “Я не зможу її вставити” та “Мені боляче”, – згадала українка.

Усього за чотири дні Мар’яна народила здорову дівчинку на ім’я Анна вагою 3,2 кг.