1. Розслабляйте щелепи.

2. Опускайте плечі.

3. Періодично звертайте увагу на дихання (не завмирайте, робіть навмисне комфортні глибокі вдохи, щоб відчути, як тіло наповнюється вдохом).

4. Пийте теплий чай, чи теплу воду, якщо немає апетиту (з цукром було б доречно).

5. Спіть стільки, скільки є можливості.

6. Кажіть дітям правду про свій стан і обов’язково додавайте впевнено: “мама доросла, мама впорається/потурбується про себе”.

7. Стихшуйте звуки і прибирайте “зайві” аудіальні подразники.

8. Якщо відчуваєте оніміння губ – просто “па-па-па-кайте” або “ма-ма-ма-кайте” з активним рухом губ, можна наносити бальзам або помаду на губи (не матову, щоб не стягувати).

9. Робіть рутину – це дуже важливо. Настрій похєрити все – але свідомості важливі опори (перевдягання, миття посуду, повертати речі на місце, заряджати гаджети, коли є світло, вмикати ліхтарики, коли темно (не залишайте себе в темряві).

10. Говоріть з тими, хто може слухати. Слухайте, якщо можете, тих, кому важливо говорити.

За необхідності – звертайтесь до психіатрів вчасно! Не тягніть, якщо самостійно ніяк не виходить зібрати себе в об’єктивну норму. Вчасно підібрані медикаменти – допомагають!

Ми оговтаємось. Ми зможемо.

Всьому свій час.

Наталья Мовчан