Під час вибуху ракети у Вишгороді під Києвом 23 листопада постраждала родина Валентини та Віталія Алексєєнків. Діти дивом залишилися цілими, бо незадовго до вибуху спустилися вниз до бабусі. Подружжя перебуває у лікарні, Віталій – у реанімації.

Збирали речі, коли пролунав вибух

Удень 23 листопада Валентина та Віталій Алексєєнки перебували у своїй квартирі в будинку на вулиці Грушевського, 3, міста Вишгорода Київської області. Вони мешкають на другому поверсі, а на першому живе мати Віталія.

“Ми якраз відправили дітей до свекрухи. Коли почалася тривога, ми стали збирати речі й думали, куди нам іти. Якихось укриттів, окрім підвалу в будинку, в нас немає. Раптом ми почули сильний свист, ракета пролетіла прямо над нами. І вибух. За мить до цього мій чоловік зреагував і крикнув мені, навіть виштовхнув у коридор. Вибуховою хвилею мене відкинуло. Вона була настільки сильною, що у нас винесло броньовані вхідні двері”, – згадує ті страшні миті Валентина.

Вона зазнала осколкових поранень, а ось у Віталія серйозно переламана нога. Чоловік найближчим часом збирався вирушати на фронт, він добровільно пішов у військкомат, пройшов підготовку й ось-ось мав їхати.

Тому в будинку були аптечка та джгут, яким подружжя намагалося перетягнути поранену ногу, щоб зупинити кровотечу.

“Через уламок у руці я не могла сильно затягнути джгут. Потім на допомогу прийшли сусіди”, – каже Валя.

Чоловік – у реанімації

Зараз Валентина та Віталій у лікарні, чоловік перебуває у реанімації, лікарі борються за те, щоб зберегти йому ногу.

Від квартири мало що лишилося. На відео, яке жінка виклала в соцмережі, видно, що вікна вибиті, усередині є руйнування, пошкоджено меблі.

Сім’я, до речі, нещодавно повернулася додому. На початку повномасштабного вторгнення вони 2,5 тижні провели під Бучею. “Ми там зазнали страху, пережили авіанальоти росіян, у дітей був стрес. І коли дізналися, що до сусіднього села зайшли російські танки, то вирішили евакуюватися. Виїхали в колоні через російські блокпости”, – каже Валентина. Потім Валентина з дітьми поїхали до Румунії.

У серпні повернулися до Києва, хотіли зробити закордонні паспорти й шукати спокійніше місце за кордоном. Але Віталій вирішив іти боронити Україну. Без жодної повістки вирушив до військкомату. Звичайно, дружина вирішила залишитися, щоб підтримувати його.