Підняти білий прапор? Шокуюче рішення Кремля – дикий удар від ЗСУ: всі на штурм! Вибору нема – капітуляція РФ…
Президент РФ Володимир Путін не виведе російські війська з України, а режим може не витримати деокупацію Криму
Про це сказав російський журналіст та соціолог Ігор Яковенко у ефірі програми “Студія Захід з Антіном Борковським” на телеканалі “Еспресо”.
“Я можу впевнено сказати, що Путін не віддасть наказ про виведення військ з території України, принаймні я не бачу такої можливості. Є досить неприємна для мене новина: російський публічний простір, російський телевізор, російська влада практично не відреагувала на звільнення Херсона. Я думав, що це буде удар доволі потужний. Російський телевізор, російська влада цей удар витримали досить легко”, – вважає він.
Яковенко додав, що все питання в тому, наскільки серйозним буде удар, пов’язаний зі звільненням Криму.
“Я думаю, що цей удар путінський режим усе ж таки не зможе витримати так легко, бо ж Крим – це абсолютно знакове явище й так легко проковтнути звільнення Криму, як проковтнули звільнення Херсона, певно, режим не зможе”, – наголосив соціолог.
До слова, пішли не просто чутки, а й заяви деяких представників російської влади, які демонструють послаблення режиму.
Політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала пояснює:
“Останні заяви Пєскова та його шефа Путіна (і довкола нібито готовності до мирних переговорів, але на своїх умовах, і про нібито готовність 99,9% росіян померти за Батьківщину) – це спроби врятувати репутацію російського диктатора, його імідж. А той неабияк похитнувся за цей рік. Путін уже не виглядає як всесильний цар, на якого майже всі росіяни навіть після відкритого вторгнення в Україну, умовно кажучи, молилися. І “вождь” намагається якось утриматись на вершині”. Експерт наголошує, що Путін помітно активізувався останнім часом. Коли він був упевнений у собі, то практично не виходив у світ, наголошує Віталі Бала. Тихенько сидів у Кремлі або ще десь, зрідка хотів “вийти в люди”.
Нинішня його підвищена публічна активність спрямована насамперед на росіян. Всередину, упевнений політолог.
“Різні пішли не просто чутки, а й заяви деяких представників російської влади, які демонструють ослаблення режиму. Складалося враження, що Путін не є єдиним центром прийняття рішень. І він хоче якось повернути колишні позиції. Звідси всі ці мантри самозаспокоєння – і себе, і росіян”, – пояснює експерт.
Він звертає увагу, що заяви з Кремля йдуть різні, нерідко взаємовиключні.
“Поки що ті ж Путін і Пєсков лепечуть про мир – у стилі “не ми агресори, це київський режим не хоче миру”, Медведєв робить зовсім інші заяви, продовжує шантаж ядерною зброєю і так далі. Важливий момент і те, що минулого тижня Путін вперше назвав війну – війною. Все спрямоване на те, щоб себе та свою репутацію зміцнити. І в очах росіян, і в очах політичної еліти. Тим самим, Путін подає сигнали, що він нібито все контролює”, – вважає Віталій Бала.
На його думку, від російського режиму в найближчому майбутньому очікувати нічого нового не доводиться.
“Всіми правдами та неправдами, включаючи явних та таємних союзників, у тому числі таких ситуативних як Туреччина, він намагатиметься взяти паузу у війні, – прогнозує політолог. – Але не заради миру, а заради того, щоб накопичити силу (у тому числі за допомогою прихованої мобілізації), хоч трохи навчити мобілізованих, поповнити запаси боєприпасів та озброєння, вкрутити в голови росіян нові пропагандистські провоєнні наративи – і розпочати нову хвилю агресії”.
За словами політичного експерта Богдана Бондаренка, якщо аналізувати останні заяви Путіна, Пєскова та інших представників російського режиму, проглядається їхня явна зацікавленість у переговорах. Тоді як Україна розуміє – переговори зараз не дадуть нам позитивного ефекту.
“Думаю, російський режим розуміє, що визнання поразки у цій війні підштовхне РФ до швидкого розвалу. І, намагаючись запобігти цьому, готуючись все глибше ув’язати в конфлікті, не зважаючи на втрати, – зазначає експерт. – Можливо, у Кремлі вже відмовилися від претензій РФ на світове лідерство, на чому наполягали раніше, і розглядають хоча б можливість залишитись державою регіонального рівня без катастрофічного розпаду”.