Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко)

Царство небесне загиблим чаплинським пасажирам. Так наочно вернулись ми до середньовічньої формули – “не презпечатися ні в дому, ні в дорозі, ні в церкві, ні на беседі [учті], не відаючи, одкіль злоє споткаєт” (с): смисл там був той, що диявол всюдисущий, і слуги його, відповідно, теж.

Що, до речі, й Ватикан учора переконливо засвідчив.

Співчуваю католикам: якщо мені соромно стало за мої, 4-літньої давности, фотографії з товаріщем Берґольйо і тодішнє своє розчулення, то яково їм тепер путіноїда в тіарі слухати?..

Хіба, може, якийсь провінційний чернець знов збунтується, вивісить свої 95 тез, – і чергова Реформація знов піде змивати, живим поривом зсередини Церкви, так лицемірно освячені нею “кров, пожари, /всі зла на світі, войни, чвари, /пекельних мук безкраїй ряд, /і повен Рим байстрят” (с)?..

Світ, прогнилий в усіх своїх інституціях, має змінитись. Обов’язково. І мільйони людей це відчувають – і бояться.

А боятись не треба, це як пологи – можна тільки вперед.

Шануймося, українці.

Класики правду про нас писали майже 200 рр. тому – “камінь, єго же не брегоша зиждущії, положен бисть во главу угла” (“Книги Буття Українського народу”).
Слава Україні.