В Україні заявки на отримання міжнародної допомоги подали близько 10 млн осіб. Через такий наплив анкет держава була змушена перервати процедуру збору даних. Їхню справу продовжили шахраї: вони від імені міжнародних організацій пропонують заповнити спеціальні анкети, вказати банківські дані і нібито отримати по 10-12 тис. грн.

Про те, як працюють шахраї, де можна отримати допомогу та як не стати жертвою обману, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Як і де отримати допомогу?

В Україну після початку повномасштабної війни почали постачати гуманітарні товари з усього світу. Їх досі роздають у різних районах, у волонтерських організаціях, церквах тощо. “Спочатку давали всім переселенцям, а зараз продукти здебільшого дають лише тим, хто не пізніше трьох місяців як переїхав з окупованої території, а речі – усім переселенцям”, – розповідає переселенка з Каховки Херсонської області Ілона.

Є й матеріальна допомога. Її можна отримати із двох джерел. Перше – через державний портал єДопомога (прийом заявок зупинено). Друге – безпосередньо від тих організацій, що її надають. Тут варто зазначити, що якщо ООН тісно співпрацює з українським урядом, то інші, менші організації, також можуть надавати та розподіляти допомогу самостійно. Це може бути грантова підтримка окремих компаній і виплати для окремих категорій.
Окремо варто згадати державні виплати переселенцям. “Ви можете оформити виплату в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП), або через Дію, якщо у вас є ID-картка або біометричний паспорт”, – розповідають OBOZREVATEL на гарячій лінії уряду.
Переселенці створили цілі спільноти у соцмережах, де діляться інформацією про точки роздачі гуманітарки, а також розповідають, кому вже надійшла “виплата переселенця”. І такі виплати часто відбуваються із затримкою. “Коли запитую, де гроші, кажуть або йти в соцзахист, або ж чекати і що в бюджеті ось затримка є”, – розповідає Ілона.

Для українського бюджету навантаження на виплату переселенцям справді вагоме. На кожного дорослого видають 2 тис. грн, а на кожну дитину – 3 тис. грн. У результаті сім’я із двох дорослих та двох дітей може розраховувати на 10 тис. грн. Цих коштів недостатньо, щоб оплачувати житло та утримувати таку сім’ю, проте ця сума виявилася для бюджету непосильною ношею

За словами нардепа, члена Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Ярослава Железняка, з 24 лютого до 15 жовтня з бюджету витратили 1 трлн 434,9 млрд грн. З них 605 млрд витратили на зарплати (458,5 млрд – зарплати військових). Ще 21% (301,4 млрд грн) – пенсії, допомоги та стипендія. Внаслідок цього витрати за 9 місяців вже перевищили план витрат на рік.

Шахраї заробляють на українцях

Із початком повномасштабної війни “заробітки” шахраїв знизилися, розповідає заступниця директора “ЄМА” Олеся Данильченко. Це пов’язано із загальним падінням доходів українців. Не змінилися лише методи: основна мета – отримати банківські дані (пароль, CVV-код).

Однак якщо раніше українцям “роздавали” допомогу через коронавірус, то тепер нібито надають гроші від ООН. Щоб заручитися довірою, заявляють, що гроші роздають через ПриватБанк, за розпорядженням Зеленського, через Дію. Насправді ж зловмисники самі вигадують цитати, створюють фейкові сайти і навіть програми.

Наприклад, як розповідають у “Дії”, вони регулярно помічають “чат-ботів”, які збирають інформацію про українців від їхнього імені. З роботою одного з таких шахрайських роботів ознайомився і OBOZREVATEL. Вони пропонували перейти на сайт, який схожий на урядовий, проте насправді єдина мета створеного ресурсу – вкрасти банківські дані.

У Мінцифри повідомили OBOZREVATEL, що жодного чат-бота у Дії немає (працює лише служба підтримки). Там також зазначили, що інформацію про всю можливу допомогу, яку українці можуть отримати від української держави, а також від різних організацій, можна побачити на сайті єДопомога.

У відомстві також пообіцяли створити скаргу в Telegram і чат-бот заблокувати. Скільки українців встигли передати свої банківські дані та позбудеться коштів з рахунку – не відомо. Правоохоронцям боротися з такими шахраями складно: вони переказують кошти на криптогаманці, замивають сліди, використовують чужі номери телефонів та навіть банківські картки.

Щороку банки витрачають мільйони гривень на захист банківських даних, верифікацію клієнтів. Однак у разі, якщо українець сам передав усі свої дані ще й назвав пароль із СМС, фінансові установи безсилі. Тому єдиний вихід у ситуації – перевіряти будь-яке оголошення про виплату допомоги і нікому й за жодних обставин не називати дані свого банківського рахунку.