Я досі дивуюся з деяких біженок. “— Яка робота?! Мене без мови ніхто не візьме. – Та чого ж, он я …”
Я досі дивуюся з деяких біженок. Приїхали у Німеччину, харчуються у безкоштовних їдальнях, одягаються у ношений одяг та ще й живуть на соціальні виплати. Це так люди тікали у спокійне місто, де нема ракет? Кого б не запитала за роботу – відповідь одна й та сама “мови не знаю, мене не візьмуть”.
Знаєте, зараз все можливо. От я поїхала у Німеччину, Берлін, ще 5 років тому. Мови не знала від слова зовсім, повірте. Але перша зарплата, яку отримала – це 2 тисячі євро. Зараз хтось точно напише “та вона бреше, нема у Німеччині такої зарплати”. А я скажу, що є. Хто шукає – той завжди знайде.
Розумію, що хтось працював у великих корпораціях, на масштабних підприємствах в Україні. А тут не хочуть бруднити руки, брати ганчірку в руки. Однак, на соціальних виплатах довго не просидиш. Хоча я за освітою бухгалтер, але встигла у Німеччині пропрацювати і прибиральницею, і кухаркою, і фасувальником. Хочеш гроші – вмій крутитися.
Ну і давайте з вами трохи порахуємо. У Німеччині мінімальна зарплата за годину роботи – 10 євро “на руки”. Можливо, зараз підняли вартість.
Робочий день становить 8 годин та ще перерва. Однак, є такі вакансії, на які треба працювати вночі чи виходити на додаткові зміни. Нічого страшного у тому нема. Тим паче, деякі роботодавці знають англійську або ж російську на крайній випадок. Врешті-решт, можна користуватися онлайн перекладачем. Ну мені вас вчити?
Мені здається, що деякі “біженці” просто зручно тут влаштувалися. Житло дають або безкоштовно, або з великою знижкою. Харчування у соціальних їдальнях або продукти від волонтерів. Я знаю тільки одну жінку з Харкова, яка погодилася працювати покоївкою у свого орендодавця. Ну таких працьовитих, як вона – просто капля в морі, дійсно!
Те, що держава дає фінансову допомогу – це класно. Але ви не розумієте, що таким чином ви просто знецінюєте інших людей, які тут роками гарують? Та і самі німці, чесно, не дуже в захваті від таких “гостей”. Адже це з їх податків йдуть гроші вам у кишеню.
Я нікого не засуджую, не тикаю особисто пальцем через екран. Однак, виходить певний парадокс – ви тікали від ракет чи просто хотіли знайти зручне місце? От дайте собі відповідь на запитання. Я зустрічаю безліч українців зі східних регіонів, які вже поводяться тут зухвало. Немов вони пани великі. Вам гордість заважає роботу знайти?
Ви вже німцям набридли. Бо вони про вас дбають. піклуються, а ви своєю поведінкою то все знецінюєте. От просто в чому проблема записатися на безкоштовні курси німецької мови? Ну або ж просто вчитися онлайн? Інтернет є у всіх, це не дорога річ. Та не пожалійте ви тих грошей та купіть словник тоді!
Мову можна вивчити і за місяць часу, головне – практика. Тоді у вас вже не буде відмовки “а мене не взяли, бо я німецькою не шпрехаю”. Багато українців, які працюють тут на заробітках, вже навчилися і шукати класну роботу, і вміти орендувати недороге, але гарне житло.
Бо нас життя навчило! Я поїхала у Німеччину, бо треба заробляти гроші для трьох дітей. Мила підлогу у супермаркетах, фасувала курятину у холодному цеху та ще й кухаркою в одному кафе працювала. Але зараз я знаю мову, можу нею вільно спілкуватися.
І роботу нормальну маю, в офісі, де є страховка та інші пільги. Повторю – це на голову не впало, а я до цього довго та старанно йшла. Могла повернутися в Україну, але хіба там би змогла на зарплату бухгалтера прогодувати трьох дітей? А ще старі батьки, їм ліки потрібні.
Тому звертаюся до всіх бідолах, які приїхали сюди, немов на курорт. Годі вже сидіти без діла. Нікого тут не стратили чи не засміяли за те, що взяв у руки швабру та пішов на роботу. Тут кожного працівника цінують та поважають, а таких нероб за спиною обговорюють та насміхаються!