З чоловіком я прожила у шлюбі 15 років, у нас є спільна дочка. Жили ми на території чоловіка, а 10 років тому ми розлучилися.

Після розлучення я навіть не мала куди піти. То ж у віці 40 років мені потрібно було зрозуміти, що мені робити далі. І тоді я вирішила їхати на заробітки в Іспанію. Іншого виходу заробити собі на житло я не бачила.

Свою на той час 14-річну доньку я залишила з чоловіком і його мамою.

Додому майже не приїжджала, бо крім доньки мене ніхто не чекав, та й дому, як такого, у мене не було. І в Іспанії теж нічого не витрачала, все складала.

За зароблені євро я купила земельну ділянку в сусідньому селі, там я збиралася будувати будинок. В селі колишнього чоловіка я не хотіла жити.

Я попросила свою знайому, щоб вона підшукала мені гарне місце. А коли я приїхала купувати землю під будівництво, познайомилася з Василем, рідним братом цієї жінки.

Василь мені дуже допоміг в оформленні необхідних документів. Він практично все сам зробив, я майже нікуди і не ходила, бо мала небагато часу.

Потім між нами виникла симпатія, і ми почали зустрічатися. Василь наполягав, щоб я поверталася додому. Я не планувала ще повертатися, але Василь наполіг, він сказав, що життя минає, а всіх грошей і так не заробити.

На будівництво будинку я вже заробила достатньо, то ж я послухала чоловіка, повернулася в Україну, влаштувалася на роботу.

Ми почали разом жити і будувати будинок. Але виходить так, що всі кошти на будівництво заробляю я. Василь займається тільки організацією будівництва і частково будує сам.

У випадку якщо якісь роботи виконувала ремонтна бригада чи наймані робітники, платила за роботу їм я.

Василь займався закупівлею і доставкою будматеріалів, це чисто чоловіча робота, я в цьому нічого не петрала.

Будинок я оформила на себе, і спочатку Василь не мав нічого проти. Але віднедавна він став говорити про те, що він теж хоче мати частку в цьому будинку.

Для мене це стало повною несподіванкою, до того ж, неприємною. Живемо ми на мої кошти, продукти, одяг, оплата комунальних послуг – все за мої гроші.

Зарплата Василя в основному йде на його потреби – запчастини для машини, бензин. Він мені дорікнув, що це для мене він машиною цілими днями мотається по магазинах і витрачає купу грошей на бензин.

Якщо і прошу його щось купити, він це робить, але з великим небажанням. Якщо має якийсь додатковий заробіток, намагається витрачати так, щоб вони були вкладені в його майно, наприклад, в машину, або купує дорогі робочі інструменти.

За плечима у Василя два шлюби, у нього двоє дітей від перших шлюбів, так що частина зарплати йде туди. Але я з розумінням до цього ставилася, адже забезпечувати дітей – це святе.

У мене росте невдоволення тим, що чоловік, проживаючи на мої кошти, ставить умови про частку в будинку куди, як він думає, досить вкладається він своєю участю в будівництві.

Як бути в такій ситуації? Всі мої заробітки йдуть на будівництво і наше утримання.

Його родичі дуже підтримують його позицію. Підозрюю, що саме вони і нарадили йому вимагати своєї частки, хоча у мене і думки не було, що як каже його рідня «побудуєш будинок, а вона вижене тебе».

Проте зараз я замислилася. Мені це все не дуже подобається.

Зараз наш будинок ми ще будуємо. А живемо в старій хаті Василя.

Ось така ситуація. Що скажете?

Джерело