З Андрієм ми разом працювали на одній фірмі, він був начальником відділу. Високий, красивий, розумний, кожна дівчина у нас на роботі мріяла стати його дружиною. Але на моє велике щастя Андрій вибрав мене.

Я йому не зразу зізналася, що я донька генерального директора, бо боялася, щоб це не злякало його. На фірмі взагалі майже ніхто не знав цього факту, бо я його старанно приховувала, оскільки сама хотіла чогось досягти.

На час нашого весілля у Андрія вже була велика трикімнатна квартира в центрі міста, він сам її купив. Чоловік настояв на тому, щоб ми жили в його квартирі, а не в шикарному будинку моїх батьків, і я погодилася. Цілеспрямованість Андрія мені дуже подобалася.

Про своє життя він не любив розповідати. Сказав, що його батьків не стало рано, і що його виховували тітка з бабусею. Я бачила, що ця тема йому неприємна, тому більше нічого не розпитувала.

Андрій раз на тиждень в суботу кудись їхав, а повертався додому завжди засмучений. Кілька разів я просила, щоб він і мене взяв з собою, але чоловік навіть не підтримував розмову про це.

Але одного разу я таки наполягла на тому, що хочу знати, куди він їздить. Андрій мені розповів, що їздить він до своєї бабусі в село. Старенька зараз хворіє, їй потрібні гроші на лікування, а ще – постійний догляд.

Бабусю хоче забрати до себе тітка, але в обмін на її хату. Тітка вже спланувала продати бабусин будинок, а за виручені гроші купити своїй дочці квартиру в місті.

Але знаючи свою тітку, Андрій хвилювався за бабусю. Недоброю була тітка, і бабусі у неї добре не буде, так як колись не було добре біля неї і Андрію в дитинстві.

Я послухала цю сумну історію, подивилася на свого зажуреного чоловіка, і запропонувала йому забрати бабусю до нас, якщо та погодиться на переїзд. Квартира у нас велика, місця вистачить.

Андрій дуже зрадів, він і припустити не міг, що я не буду нічого мати проти того, щоб бабуся жила з нами.

Погано ще мене знає мій чоловік. Насправді я дуже люблю бабусь, від них якось по-особливому пахне і віє особливою любов’ю.

Моєї бабусі, на жаль, уже нема. Але я дуже рада, що в нашому житті знову з’явиться бабуся.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Джерело:ukrainians.today