У непоказній офісній будівлі на околиці Запоріжжя українські солдати відточували те, що, на їхню думку, стане вирішальною зброєю в їхніх зусиллях відбити російське вторгнення.

Всередині зброя світиться з дюжини комп’ютерних екранів – постійно оновлюване зображення поля бою, що розвивається на півдні. Одним клацанням у меню карта заповнюється ордами помаранчевих ромбів, які показують російське розгортання.

Вони розкривають, де були заховані танки та артилерія, а також інтимні подробиці підрозділів і солдатів у них, почерпнуті з соціальних мереж. При виборі іншої опції в меню через південну Запорізьку область загоряються червоні стрілки, які показують просування російських колон. Збільшення показує супутникові зображення місцевості з чіткими деталями.

Він називається «Дельта», програмний пакет, розроблений українськими програмістами, щоб дати своїм збройним силам перевагу в змаганні за те, яка сторона може чіткіше бачити поле бою, а отже передбачити рух ворожих сил і завдати їм удару швидше й точніше.

Наперекір тому, що багато сцен війни в Україні виглядають як повернення до Першої світової війни, з брудною мережею окопів і зруйнованими ландшафтами, конфлікт також є випробувальним полігоном для майбутнього війни, де інформація та її розповсюдження у миттєво доступній формі солдатів буде критично важливо для перемоги чи поразки.

Віталій, комп’ютерний експерт Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони, сказав, що Україна має природну перевагу, оскільки має молодшу, менш ієрархічну політичну культуру.

«Найбільша різниця між російською армією та українською – це горизонтальні зв’язки між підрозділами», – сказав Віталій. (Як і інші солдати інноваційного центру, він назвав лише своє ім’я.) «Ми перемагаємо головним чином тому, що ми, українці, від природи люди горизонтального спілкування».

В офісних приміщеннях у Запоріжжі розташований один із шести «центрів ситуаційної обізнаності», які Збройні сили України створили на різних фронтах. Сьомий створюється на Донбасі.

Запорізька територія, надана місцевим бізнесменом, є шостою локацією центру – її неодноразово змінювали з міркувань безпеки та логістики. Цього місяця його планують перенести у більш постійний, спеціально обладнаний будинок під землею.

Керує «Дельтою» інноваційний центр, співробітники якого значною мірою залучаються з волонтерської організації операторів і програмістів дронів « Аеророзвідка» .

Тетяна, інша посадова особа інноваційного центру, сказала, що природа його походження, як приватно-державне партнерство, також дала йому перевагу.

«Це не були бюрократи з Міноборони. Це були представники корпоративного сектору, які були мобілізовані на службу в армію», – сказала вона. «Вони почали робити Delta власним розумом і руками, тому що у них була така культура гнучкої розробки. Творчий процес має короткий цикл. Ви його розробляєте, тестуєте, запускаєте».

Delta була вперше представлена ​​державам-членам НАТО наприкінці жовтня; вона була розроблена кодерами «Аеророзвідки» у 2015 році та розгорталася у зростаючих масштабах протягом останніх чотирьох років, протягом яких значна частина «Аеророзвідки» була поглинена інноваційним центром.

Його неофіційне походження було очевидним у Запорізькому центрі, який більше нагадував випускний факультет комп’ютерних наук, ніж військову частину. Єдиним у формі був офіцер військової розвідки під псевдонімом сержант Шломо.

Офіс в одному кінці головного коридору перетворили на майстерню безпілотників, де двоє інженерів працювали над вдосконаленням механізму викиду бомби, що активується світлом на куплених у продажу квадрокоптерах. Спусковий механізм і хвостове кільце для бомби виготовляли на 3D-принтерах. Біля дверей стояли ящики з бронебійними снарядами.

На іншому кінці коридору знаходився відділ розвідки відкритих джерел (Osint), де півдюжини молодих людей переглядали масу публікацій російських новобранців у соціальних мережах, витягували з них інформацію про дату та місцезнаходження та надсилали результати в Delta.

На одному з екранів було показано пару солдатів з Дагестану, які займали бойові пози перед камерою. Зображення та отримані з нього розвідувальні дані про їхній підрозділ, його можливості та накази будуть доступні за лічені хвилини одним клацанням миші на карті Delta поблизу Мелітополя, контрольованого Росією міста в 80 милях (130 км) на південь, яке стає одним із нові фокусні точки на південному фронті.

На дошці в офісі Osint було зафіксовано, що це був 280-й день війни, на цей день, за оцінками, загинуло 88 880 росіян. Поряд із цим підрахунком маркером було накреслено денне повідомлення: «На біса з ними».

Інші основні канали надходження інформації в Delta надходять із супутникових зображень, наданих партнерами по НАТО, які стали основою для карти поля бою; кадри з дрона, які завантажуються щодня; а також фотографії та інформацію, надані мережею інформаторів у тилу Росії, якою частково керує Шломо.

Уся ця інформація розміщена в шарах на карті поля бою Delta, яка підтримується в реальному часі та доступна військовим користувачам через супутниковий зв’язок Starlink. На екрані Мелітополь мав найбільшу концентрацію помаранчевих ромбів і червоних стрілок, які показували рух російських колон.

Джерело