Екс-очільниця міністерства закордонних справ Австрії, що відома своїми дружніми стосунками з кремлівським диктатором Володимиром Путіним Карін Кнайсль “захопилася” зимою у Москві.

На що досить швидко зреагували у Польщі. Прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький у відповідь показав їй зиму в Україні.

Відповідні дописи з’явилися на офіційних сторінках у соцмережах Кнайсль та Моравецького.

“Москва + сніг = краса”, – написала Кнайсль у Twitter та опублікувала фото з російської столиці.

Така поведінка колишньої посадовиці обурила Моравецького, тож він вирішив у відповідь продемонструвати Кнайсль, як виглядає зима в Україні.

На світлинах у його соцмережах видно українські міста, знеструмлені через російські ракети, а також українських військових, які обороняють свою землю, попри сніг та темряву довкола.

Наразі екс-міністерка закордонних справ Австрії ніяк не відреагувала на публікацію Моравецького. Проте, що тішить, її позиція абсолютно протилежна до позиції самої країни Австрії. Країна міцно стоїть на боці України та надає необхідну допомогу. Окрім того Австрія на державному рівні приймає низку важливих рішень у контексті України. Зокрема нещодавно національна рада Австрії прийняла постанову, у якій назвала Голодомор 1932-1933 в Україні років “жахливим злочином” сталінського режиму.

Документ під назвою “Про запобігання голоду та дефіциту як зброї війни проти цивільного населення” було прийнято одноголосно, “за” проголосували усі парламентські фракції.

У пропозиції щодо постанови згадується про відзначення 90-х роковин Голодомору, який названо “жорстоким голодом, який був зумисно та систематично спровокований радянським союзом проти цивільного населення, переважно на території України у 1932-1933 роках і який, за різними підрахунками, забрав життя від 3,5 до 7 млн осіб”. Також було зазначено, що в ті часи “цей жахливий злочин” був проігнорований світовою громадськістю, а одним з небагатьох західних діячів, які протестували проти Голодомору у 1930-х роках, був тодішній віденський кардинал Теодор Інніцер.

Підписанти документа з різних парламентських партій заявили про своє визнання “жахливого злочину Голодомору” та наголосили на важливості внеску такого визнання в аналіз злочинів 20-го століття як центрального елементу в осмисленні минулого”. Також у ньому зазначається про “використання голоду як зброї у нинішній російській агресивній війні проти України”.

У прийнятій постанові Національна рада пропонує федеральному уряду, зокрема федеральному міністру європейських та міжнародних справ, “продовжувати й надалі в рамках перевіреного австрійського шляху діалогу виступати за те, щоб голод та дефіцит не використовувалися як зброя проти цивільного населення або як засіб тиску на уряди, а також підкреслювати паралелі між історією та сьогоденням і засуджувати відповідні злочини”.

Перед цим серед австрійських парламентаріїв відбулася дискусія щодо того, чи називати геноцидом Голодомор 1932-1933 років. На підтримку визначення “геноцид” чітко виступили в ліберальній опозиційній партії NEOS. Також речниця партії “Зелені” (входить до урядової коаліції) Єва Ернст-Дзідзич заявила про те, що “з історико-політичної точки зору” це був злочин проти людяності та геноцид.

Між тим, проти визначення “геноцид” виступили у правопопулістській та проросійській Австрійській партії свободи. Також не підтримали визначення “геноцид” і в опозиційній Соціал-демократичній партії Австрії.

Щодо Австрійської народної партії на чолі з канцлером Карлом Негаммером, то там також не знайшлося спільної рішення щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу. Водночас, один з депутатів партії Мартін Енгельберг під свого виступу у парламенті у ході розгляду постанови про Голодомор заявив, що наразі має сенс говорити про його “історико-політичну кваліфікацію” як геноцид.