Конгресвумен від Республіканської партії Вікторія Спартц проголосувала проти законопроєкту про видатки, який Палата Представників ухвалила, у п’ятницю 23 грудня, йдеться на сайті з записом результатів поіменного голосування.

Законопроєкт ухвалили, причому майже усі демократи проголосували «за», а республіканці – «проти». Тим не менш, дев’ять представників Республіканської партії законопроєкт таки підтримали, але серед них немає Вікторії Спартц.

У заяві з цього приводу, яку випустив офіс конгресвумен, зазначається, що законопроєкт є «марнотратним», та наголошується, що є більш важливі проблеми, що потребують вирішення:

«Марнотратний законопроект, прийнятий сьогодні Палатою представників, обтяжує наступне покоління американців незліченними боргами, і водночас не може вирішити найнагальніші проблеми, з якими ми стикаємося: прикордонна криза, що вийшла з-під контролю, рекордно висока інфляція та енергетична безпека. На жаль, керівництво республіканців у Сенаті уклало угоду з демократами Палати представників і віддало важелі впливу на майбутню республіканську більшість у Палаті. Тому я проголосувала проти», – пояснила свою позицію Спартц.

Окрім цього, у заяві сказано, що, на думку Вікторії Спартц, «демократи грають у політику з ситуацією в Україні» і «більшість республіканців не можуть підтримати такий пакет витрат з чистим сумлінням».

Додамо, раніше американське видання Politico повідомляло, що республіканці, які свого часу дали Вікторії Спартц бажану платформу для виступу проти агресії Росії, тепер побоюються, що її заяви можуть зашкодити відносинам України та США, і що конгресвумен просто використовують сили, які прагнуть послабити Західний альянс.

«Яструби» Республіканської партії з питань національної безпеки також стурбовані тим, що крило прихильників кампанії «Зробімо Америку великою знову» (MAGA), де вже існує опір підтримці України, використає коментарі Спартц як виправдання.

Вони побоюються тим, що публічна «суперечка» Спартц із Зеленським і звинувачення в корупції його найближчих помічників можуть означати майбутні тріщини в підтримці України з боку США, особливо з наближенням проміжних виборів.

«Її наївність завдає шкоди нашим людям. Це не допомагає тому, що ми намагаємося зробити, і я не впевнений, що її факти точні… Ми перевірили цих хлопців», — сказав на умовах анонімності представник Республіканської партії, який є членом Комітету Палати представників у закордонних справах.

Ще один республіканець у Палаті представників також на умовах анонімності заявив, що Спартц має репутацію людини, яка пробивається на брифінги та зустрічі комітетів, до яких вона не входить, як-от панель із закордонних справ, де кілька членів намагалися обговорити її коментарі в закритому режимі.

У ситуацію втручається навіть адміністрація президента США Джо Байдена — ще одна ознака зростання занепокоєння через те, що коментарі Спартц можуть зашкодити згуртованості західної коаліції у підтримці Києва.

Залишається відкритим питання про те, як етнічна українка може ось так прямо блокувати підтримку Україні? Тим не менше, на Конгрес США це не повпливало.

Зазначимо, що важливу поправку до бюджету США на фінансовий рік 2022 – 2023 ухвалили 23 грудня. У ній мовиться про 44,9 мільярда доларів для України та сусідів на протистояння російській агресії.

Підтримали відповідну поправку 225 законодавців із нижньої палати Конгресу США (Палати представників). Натомість 201 проголосував проти. Серед тих, хто голосував проти, – майже всі є представниками Республіканської партії. Мовиться про 200 голосів. І лише один представник Демократичної партії долучився до республіканців.

Натомість за поправку свій голос віддали 216 демократів і 9 республіканців. Що цікаво, для ухвалення документа достатньо було 218 голосів.

Чому важливо було проголосувати саме 23 грудня? Річ у тім, що сесія Конгресу закривається і знову законодавці зберуться вже у 2023 році, коли більшість у Палаті представників уже матимуть республіканці. Зауважимо, що з тих 9 республіканців, котрі проголосували за допомогу Україні, 7 не повернуться у новому скликанні.

За даними місцевих журналістів, приблизно об 21:00 за київським часом документ пішов на підпис до президента США Джо Байдена. Через кілька годин у твітері Байден підтвердив цю інформацію та запевнив, що свій підпис поставити готовий. Але станом на 04:00 інформації про підписання закону на сайті Білого дому ще не було.