Син запросив маму на вечерю до ресторану. Мама була вже старенька і слабенька, тому, поки їла, їжа падала їй на сукню.

Деякі відвідувачі ресторану з невдоволенням дивилися на них, але син зберігав спокій і доглядав за матір’ю. Закінчивши вечеряти, син провів маму до туалету, струсив з неї крихти, причепурив мамі волосся і поправив їй окуляри.

Весь ресторан мовчки спостерігав за ними. Син заплатив за рахунком і попрямував з мамою на вихід з ресторану.

У цей момент літній чоловік гукнув його і запитав: “Вам не здається, що ви щось залишили?” “Ні, шановний, нічого не залишив”, – відповів син.

Літній чоловік заперечив: “Та ні ж! Ви залишили урок кожному синові і надію кожній матері”.

У ресторані все ще було тихо. Кожна мати мріє про таку дитину.

Ми всі коли-небудь постаріємо, і як добре, якщо поруч будуть наші улюблені діти, які терпляче, без зайвих негативних думок, щиро подбають про нас. А ми дуже постараємося їх виховати.

Андрій Русланович Тимур