У наших мами й тата є двоє дітей, я та мій старший брат.

мій брат Сергій вже давно одружений, має двоє дітей, у нього є чималий кредит, який він взяв на квартиру.

З Сергієм у нас велика різниця у віці, я пізня дитина у своїх батьків, молодший їх син.

Я вивчився, знайшов роботу в хорошій дуже ІТ компанії, маю перспективну посаду, на яку тримаю величезну надію на своє краще майбутнє.

Заробляю я теж дуже добре.

Свого житла, правда, у мене поки немає, ми з друзями орендуємо велику квартиру близько до роботи втрьох.

Щоразу, коли я приїжджаю до своїх мами й тата в гості, вони мені розповідають, яке у мого рідного брата Сергія важке життя, як йому не просто.

Я, в свою чергу, дуже допомагаю татові і мамі: постійно купую їм хороші продукти, даю гроші на одяг.

Спочатку мама з татом були дуже вдячні мені за це, а зараз просто сприймають все, як належне, адже звикли, що я завжди допомагаю їм і підтримую їх.

Вони вже не так дякують мені, як колись, а більше схиляються до того, що, раз у мене немає дітей, то я й маю допомагати своїм батькам. Адже куди тоді мені дівати гроші?

А нещодавно я вирішив мамі з татом зробити подарунок, адже батько вже вийшов на пенсію, я дав їм гроші, щоб вони на тиждень з’їздили в Буковель, в хороший санаторій.

Я хотів їм все замовити сам, та вони сказали, що й самі з цим впораються. щось собі підберуть.

Мама й тато зраділи, гроші взяли, обіцяли все організувати.

В день, коли мама з татом мали бути в санаторії вже, я їх набрав запитати, як доїхали, чи подобається там.

Та мама спокійним голосом мовила, що вони вдома, нікуди не їхали, а гроші Сергієві віддали, йому дітей до школи немає в що одягнути, борг має за кредит чималий, а вони по курортах будуть їздити.

Я тепер твердо вирішив для себе, що батькам тепер допомагати не буду, буду гроші в себе вкладати і думати про своє майбутнє.

Дуже вірю, що згодом батьки все зрозуміють і будуть однаково ставитися до обох синів. Хіба це не правильне рішення?

Джерело