Мій брат попередив маму, що не приїде до неї на Різдво, тому що його дружина не хоче до свекрухи йти в гості. Мама мені зателефонувала, почала скаржитися, а я стала на сторону брата і невістки, тому що мама сама винна
З дружиною брата у мене відразу склалися хороші стосунки, а от наша мама чомусь невістку незлюбила.
Люба – хороша людина і ми з нею чудово ладнаємо. І господиня вона що треба, і дружина хороша, і мама дбайлива. І виглядає чудово, і характер у неї нормальний.
Брата мого в дружині все влаштовує, але це, погодьтеся, головне, якщо він Любу за дружину вибрав.
А от моїй мамі щось не так, невістка її не влаштовує – і крапка. Найцікавіше, що мама у мене також хороша жінка. Але Любу з перших днів вона незлюбила.
Вони ніяк порозумітися не можуть, навіть на найменших дрібницях.
У мене двоє дітей, доньці 10 років та синові 4 роки. А мій молодший брат одружився три роки тому, їх із Любою первісткові нещодавно виповнився рік.
І всі три роки, а особливо з моменту появи на світ молодшого онука, Люба зазнає постійних повчань з боку моєї мами.
Мама у всьому, що робить невістка, знаходить що не так.
Звичайно, Любі це не дуже подобається, але що вона може зробити? Мама вже як причепиться, то причепиться.
Брат намагався поговорити з нашою мамою багато разів.
Але мама тоді починала звинувачувати Любу в тому, що через неї син з матір’ю не може порозумітися.
Якось мама пішла до брата в гості і побачила, що вони купили собі новий диван. Мамі покупка не сподобалася, вона сказала, що в неї на дачі чудовий диван просто так пилиться.
Цьому “чудовому” дивану вже років 25, але мама проблеми в цьому не бачить. В результаті винною знов вийшла невістка.
Люба після цього візиту плакала, а брат зателефонував мамі і сказав, що не приїде до неї на Різдво, бо Люба не хоче.
– Уявляєш? Яка! – скаржилася мені мама.
– Він равий, – кажу, – і ти чудово знаєш, що він має рацію, а до Люби ти несправедлива. І я б зробила так само, якби моя свекруха так поводилася.
Мама на мене образилася, мовляв, єдина дочка мала підтримати її, а не чужу жінку.
– Вона мені не чужа, – кажу, – вона дружина мого брата і мати мого племінника. І що раніше ти це зрозумієш, то краще нам усім буде.
Образилася мама тепер уже на мене. Не дзвонить навіть і слухавку не бере.
Мама, начебто, ще й не стара, а характер у неї зараз просто нестерпний. А що буде далі?
От зараз свята наближаються, нам би всією родиною зібратися, а ми всі пересварилися через маму.