“Русскій мір” тирив усе.

Балалайка це татарська домра, матрьошка – японська лялька фукуруму, а “російська гармонь” насправді німецька.

Знаменитий автомат, якому присвоєно ім’я сержанта-алкаша – плід генія німецького зброяра Хуго Шмайссера, а ракета, на якій запустили в космос Гагаріна – німецьких конструкторів Вернера фон Брауна та Гельмута Греттрупа.

Ніколи не чули про Греттрупа? А він славно попрацював на острові Городомля посеред мальовничого озера Селігер у компанії 160 інших німецьких ракетників з 1946 по 1953 роки. Саме він заклав підвалини радянської ракетно-космічної програми на багато років вперед.

Саме під нього було створено знаменитий НДІ-88, формальним керівником 3 відділу якого, що займався розробкою балістичних ракет, поставили Корольова.

Або ось, наприклад, перший радянський стратегічний бомбардувальник Ту-4. Насправді це знаменитий американський Boeing B-29 Superfortress, який скопіювали, розібравши до гвинтика. Це чиста вода крадіжка. Але в “Русском мірє” для неї є гарний термін – “зворотна розробка”.

Про “зворотну розробку” автомобілів “Перемога”, “Москвич-400” чи першого “Запорожця” відомо всім. Або ось перша радянська пральна машина-автомат “Рига-55”. Це теж… “Зворотна розробка” знаменитої шведської машини “Husqvarna”. Поїхав головний інженер Ризького заводу РЕМ до Москви на виставку-продаж, купив у шведів їхню машину, привіз на завод і… “зворотно розробив”.

Можна згадувати тисячі та тисячі подібних прикладів: слово “водка” колись “запозичили” у поляків, а сам напій на москву прийшов- з Італії. Звідти ж дизайн московського кремля, а його назва – від татар.

А ось вам туалетний папір, який випускають на росії. Нічого не нагадує? Словом, злодії і у великому, і у дрібному. І так століттями…

Павло Бондаренко