Вероніка Кобзиста

Сьогодні ми поховали мого брата Колю. Бійця 110 механізованої бригади. Йому було 33 роки.

Це йому я нещодавно збирала на дрон, аби його розвід. роті було легше виконувати свої обов’язки.

Він зайшов у військкомат 5 березня. А вже 9 був на сході на лінії фронту. 30 грудня пішов на завдання. Далі ПТРК. 5 ранених. 5 загиблих. Так сказав командир.

Сьогодні ми поховали Колю. Лише на 9 день. Його змогли привезти додому тільки вчора.

Коля має двох синів. Два сини залишились без батька. І одна мати сьогодні поховала свого сина.

Втрата війни прийшла в нашу сім‘ю. І ми ніколи не зможемо цього забути і вибачити.

Горіти в пеклі тим, хто ступив на нашу землю. Ми помстимося.

За Колю. І за тих, хто поліг на захист України.