Близько 10-15 тисяч мешканців міста Енергодар у якому знаходиться тимчасово окупована Запорізька АЕС, не мають змоги покинути місто, оскільки російські війська заблокували виїзди. 

Про це інформує Центр національного спротиву.

“Окупанти тримають мешканців Енергодара в місті заради того, аби використовувати їх, як живий щит”, – ідеться в повідомленні.

Зазначають, що росіяни нікого не випускають. За інформацією місцевої влади, у місті наразі заблоковано близько 10-15 тисяч мирних мешканців з 53 тисяч, які проживали в окупації.

Окупанти усвідомлюють, що ЗСУ розпочнуть активні дії з деокупації міста, якщо там зменшиться кількість цивільних. Саме тому вони, прикриваючись людьми, розміщують військову техніку серед житлових будинків.

Небезпечною ситуація є й через безпосередню близькість Запорізької АЕС, на якій знаходяться ворожі війська. Попри те, що місія МАГАТЕ вже працює протягом кількох місяців на Запорізькій атомній електростанції, вже були дві ротації, проте щоразу міжнародним спостерігачам доводиться домовлятися з росіянами, аби їх туди пустили.

Також все ще тривають тяжкі перемовини щодо створення демілітаризованої зони навколо окупованої ЗАЕС.

У вересні 2022 року план МАГАТЕ був – зафіксувати свою присутність, подивитися, як працює станція в умовах окупації, та залишити там своїх спостерігачів, аби убезпечити найбільшу атомну електростанцію Європи від можливих обстрілів і прокласти шлях до звільнення від рашистів.

Проте від того моменту минуло 5 місяців, Запорізька атомна станція – досі під контролем росіян. За цей час вони встигли змінити юридичну адресу ЗАЕС на московську, викрали, а потім депортували директора ЗАЕС за співпрацю з СБУ, примусили три тисячі співробітників отримати російський паспорт і досі наполягають на підписанні контрактів з “Росатомом”, а сама станція перетворилася на ремонтну базу російських військ. Все це під пильним оком експертів МАГАТЕ.

Не допомогла присутність місії вберегти від прицільних обстрілів і саму станцію. Кілька разів ЗАЕС відключалася від енергомережі і переходила на резервне живлення від дизель-генераторів. Дійшло до того, що жоден із шести енергоблоків не працює зовсім. Все частіше можна побачити заяви про те, що росіяни намагаються підключити ЗАЕС до російської енергомережі. Втім, Петро Котін, президент “Енергоатома”, такої технічної можливості не бачить. “Вони дуже багато чого там намагаються. Те, що вони її перепідключать до енергосистеми Росії, я в це не вірю, що це можливо зробити технічно, теоретично можливо. Технічно немає ніякого сенсу”, – переконує він.

Залишивши своїх експертів на ЗАЕС, сам гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі зосередився на дипломатії. Кілька разів він відвідував Київ і Москву, де намагався домовитися про демілітаризовану зону навколо ЗАЕС. Втім, поки ці зусилля виявилися марними. Після цих спроб Гроссі зосереджується хоч на чомусь, що може принести результат – відправляє на всі атомні електростанції України групи експертів. Перші атомники вже прибули на Південноукраїнську та Рівненську АЕС.

Присутність міжнародних спостерігачів на кожній з українських атомних електростанцій – це прохання нашого уряду. Остаточна домовленість була досягнута на нещодавньому енергетичному форумі в Парижі. “Експерти Агентства аналізуватимуть вплив російських військових ударів по енергетичній інфраструктурі України, а результати поширюватимуть для всієї світової спільноти”, – заявляв тоді міністр енергетики Герман Галущенко.

Це має сенс, адже кожен російський обстріл по енергетичній інфраструктурі має безпосередній вплив на атомні електростанції. Навіть якщо туди не влучають ракети, через перенапругу страждають енергоблоки, а миттєве їхнє відключення створює ядерну небезпеку.